ЗАГАЛЬНI НОВИНИ

The most innovative designers consciously reject the standard option box and cultivate an appetite for thinking wrong.

12 лютого відбудеться 8-й позачерговий З’їзд Аграрної партії України

clip_image001

22 січня у Києві відбулося засідання Політичної ради Аграрної партії України. На ньому  прийняли рішення 12 лютого скликати 8-й позачерговий З’їзд партії. Він має ухвалити рішення про участь Київської міської організації у  виборах до районних рад у місті Києві, які відбудуться 27 березня.

«Поки що в медіа фактично немає дискусії про ці вибори, однак вони надзвичайно важливі. Якщо будуть проголосовані зміни до Конституції, які передбачають децентралізацію, то районні ради почнуть відігравати чи не більшу роль ніж міська рада.  Їм буде передано значну частину повноважень. Ми ставимо завдання вигравати ці вибори. Київ має стати індикатором того, що місто розуміє важливість підтримки аграріїв, адже від розвитку агросектору залежать ціни на продукти харчування, вартість долару — по суті, рівень життя кожного українця », — розповів голова Аграрної партії Віталій Скоцик.

Наразі з 10 районів у Києві партійні організації зареєстровані в 7, ще 3 на стадії оформлення. Доповів голова Київської міської організації Аграрної партії  Максим Мельничук.

«В кожному районі у нас проживає понад 300 тисяч мешканців. В радах буде від 35 до 75 депутатів, відповідно ми маємо висунути близько 700  кандидатів.  На минулих виборах до міської ради  нам певною мірою вдалося добитися впізнаваності партії. Зараз нам буде легше йти до людей, адже партія має гарні показники на місцевих виборах по всій країні і Київ повинен стати потужним плацдарм для роботи на наступних парламентських виборах», — зазначив Максим Мельничук.

Скоріше за все дострокові парламентські вибори можуть відбутися уже  в цьому році. Розповів під час засідання народний депутат України, голова міжфракційної аграрної групи у Верховній раді Леонід  Козаченко.

«Ми, як сила, яка претендує  на входження у велику політику, повинні розуміти, що не лише аграрний сектор має бути в нашому полі зору. Ми повинні думати і про інші сфери і про геополітичні питання.  Потрібно виходити на міжнародну арену. Адже аграрії України годують півмільярда людей на планеті, а це 8%. Ми маємо великий важіль впливу на світову спільноту, однак до кінця його ще не розуміємо і не використовуємо. Приміром, ви знаєте, що 72% продуктів харчування в Саудівську Аравію  імпортується з України? Якщо допустити, що з якихось причин постачання припинеться на місяць, в країні буде колапс. Я не закликаю цього робити ні в якому разі. Це приклад. Але  він дає нам можливість зрозуміти, що побудувавши правильно співпрацю, така країна може стати нашим гарним партнером, у них є великі кошти, які б ми могли  залучити для себе у вигляді інвестицій. І таких прикладів можна наводити багато», — запевнив Леонід Козаченко.

Втім, світова спільнота вже виявляє інтерес до діяльності аграріїв. Зокрема, днями лідер Аграрної партії Віталій Скоцик отримав офіційне запрошення презентувати діяльність партії у Європейському Парламенті.

«У моїй роботі, як голови  партії, додається великий блок міжнародної діяльності.  Перші поїздки будуть в Польщу — представники Польської селянської партії  були у нас на З’їзді. Потім ми їдемо до Європейського Парламенту. Також ми отримали офіційне запрошення від Консервативної партії Великобританії  та  Хорватської селянської партії. Ми підійшли до того етапу, де світові політичні лідери хочуть спілкуватися з нашою політичною силою. Чому хочуть? Тому що хочуть бачити прогнозований розвиток нашої країни і ми сьогодні, можливо єдині, даємо надію, що ми можемо збудувати зовсім іншу державу, дійсно інтегровану до європейського співтовариства з економічної і політичної точки зору», — сказав під час виступу Віталій Скоцик.

На засіданні Політради також  обговорили завдання, які стоять перед депутатами обраними від партії до місцевих рад.

«Ми дійсно зараз об’єднані, але наша об’єднаність повинна бути не лише щодо страйків, але і щодо правильної, послідовної політики на місцях. Ми перемогли в багатьох округах по Україні.  Ми повинні показати людям ефективну роботу. Ми маємо сформувати депутатські аграрні групи, які б об’єднали людей навколо аграрних питань, адже чимало аграріїв йшли до місцевих рад від інших політичних сил», — зазначив заступник голови Аграрної партії Денис Марчук.

За словами Дениса Марчука, в перспективі такі депутати можуть стати членами Аграрної партії, а це в свою чергу, розширить електоральне поле партії.

Також значна увага депутатів-аграріїв, а особливо в районах, де їх обрали головами рад, повинна бути спрямована на розвиток місцевого самоврядування.

«Ми починаємо працювати над роботою по залученню грантових коштів. Ми готові пропонувати  нашим головам місцевих рад  проекти по розвитку місцевого самоврядування, це і екологічні, і енергетичні  проекти, і розвиток кооперації. Ми повинні продемонструвати людям, що влада може не красти, а розвивати громади», — зазначив заступник голови Аграрної партії Геннадій Новіков.

Окрім цього на засіданні члени Політради підтвердили рішення Президії про звільнення з посади керівника Херсонської обласної організації Аграрної партії Олександра Максименка за невиконання Статуту та затвердили організаційні моменти проведення в області звітно-виборчої конференції.

«В Херсонській області за останній місяць в партію прийнято 72 людини, утворено 24 первинних осередки, проведено звітно-виборні конференції в 12 з 20 місцевих організацій.  Є всі передумови, щоб 26 січня провести там обласну звітно-виборчу конференцію і обрати нове керівництво області», — зазначила керівник Юридичного департаменту Аграрної партії Ірина Петренко.

Окрім цього, Політрада затвердила розміри обов’язкових членських внесків та підтвердила рішення Президії про тимчасовий порядок фінансування партії. Також члени Політичної ради затвердили зміни до Статуту, яких вимагає нове законодавство про діяльність політичних партій. Це рішення ще повинен затвердити З’їзд партії.

Джерело: офіційний сайт Аграрної партії України (http://agroparty.org.ua/pres-tsentr/novini/12-liutoho-vidbudetsia-8-i-pozacherhovyi-z-izd-ahrarnoi-partii)

Please select the social network you want to share this page with:

13 грудня у Національному палаці мистецтв «Україна» у Києві відбувся VII З’їзд Аграрної партії України, участь у якому взяли майже 600 делегатів та майже чотири тисячі гостей.

 

Делегація від Кіровоградської областї склала 150 членів партії. У головному концертному залі країни аграрії підбили підсумки діяльності партії, проаналізувати результати виборів-2015 та визначились зі стратегією роботи на наступні роки.

Це масштабне, сучасне та добре організоване дійство цілком відповідало новому статусу політичної сили, яка виборола собі місце серед переможців цьогорічних місцевих виборів. Коли амбіції стають реальністю На прес-конференції перед з’їздом голова Аграрної партії України Віталій Скоцик констатував, що партія фактично вже виконала своє початкове завдання – увійти в трійку політичних сил – лідерів. Після успішної участі у виборах вона отримала рівномірну підтримку в усіх регіонах держави. Продемонструвала перше місце за ефективністю кампанії: з майже 10 тисяч висунутих політсилою кандидатів 3472 стали депутатами. Також партія має друге місце за кількістю голів новостворених громад. Третє місце – за кількістю обраних від неї депутатів новостворених громад і за кількістю міських і селищних голів. І п’яте місце за кількістю депутатів місцевих рад усіх рівнів. «Ми будували партію не від грошового мішка. Ми вселяли людям віру в те, що разом можемо побудувати нову країну, тому отримали гарний результат. На виборах ми займалися тим же, що й завжди – організовували свята села, підтримували школи, дитсадки, спортивні команди. Але тепер ми заявили про це на всю країну. Почали розповідати людям, нагадувати про все, що ми робимо завжди. Тому нам не потрібно було великого бюджету на вибори», — пояснив лідер аграріїв. Тепер політична сила готується до наступних виборів до ВР, незалежно від того, коли вони відбудуться. Для цього структуру партії слід розбудувати так, щоб на кожні півсотні виборців працював бодай один активіст, — підкреслив Віталій Скоцик. За його словами, у наступній Верховній Раді аграрії мають претендувати не менш ніж на 30% місць, тобто 160-165 депутатських мандатів.

Однак уже зараз член Аграрної партії України, народний депутат Леонід Козаченко починає формувати міжфракційну групу Аграрної партії в парламенті для захисту інтересів аграрного сектору, села і українського народу загалом. «Це та основа, з якої виросте повноцінна потужна фракція аграріїв», — наголосив Віталій Скоцик. Аграрії вийшли на міжнародний рівень Партія отримала кадрове підсилення Відповідно до нових завдань, які постали перед політичною силою, її керівний склад збільшили, обравши ще чотирьох заступників голови партії, котрі куруватимуть різні напрямки розвитку партії. Ними стали авторитетні аграрії – голова активного Хмельницького обласного осередку партії Сергій Іващук, президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, керівник Центрального апарату Аграрної партії Денис Марчук та один із лідерів Всеукраїнського аграрного форуму Геннадій Новіков. З’їзд також затвердив оновлений, розширений до 13 осіб склад Президії партії, куди увійшли нові члени: депутат Хмельницької обласної ради Андрій Гордійчук, народний депутат України 6-го скликання, колишній голова Рівненської ОДА Віктор Матчук, народний депутат Леонід Козаченко та заслужений енергетик України, президент асоціації «Українське бюро винограду та вина» Іван Плачков. Зокрема, Іван Плачков, виступаючи перед делегатами, зауважив, що вбачає в енергетиці та аграрному секторі два головних локомотиви економіки України. Крім того, рішенням з’їзду було збільшено склад членів Політичної ради партії до 80 осіб. На з’їзді лідер аграріїв Віталій Скоцик урочисто вручив посвідчення членів Аграрної партії авторитетним діячам із різних сфер, що долучилися до команди останнім часом. Серед них: Стелла Хлус-Захарова – олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, президент міжнародного Благодійного Фонду «Спорт і діти»; Іван Плачков – заслужений енергетик України, президент асоціації «Українське бюро винограду та вина; Олександр Михайлюта — український літературний і громадський діяч, журналіст, головний редактор журналу «Райони України», редактор відділу соціальної політики газети «Сільські вісті»; Петро Польчук – директор ФГ «Агроспол», що займається різними напрямками господарства: виробництвом високоякісної м’ясної продукції, розвитком сільського туризму, розведенням рідкісних порід коней тощо; Максим Самчик – новообраний голова Бердичівської районної ради та інші. А культурний вимір з’їзду цього дня створили виступи Національного заслуженого академічного народного хору України імені Г.Г. Верьовки, співаки Ірина Федишин та брати Дмитро й Назарій Яремчуки, актор Олексій Богданович, ансамбль бандуристів Ліцею вищого козацього мистецтва, також гості могли ознайомитись з творчістю всеукраїнського музичного проекту «Млин».

«Сьогодні сучасне українське село потребує нагальної підтримки» – С.ТАРОВИК

Сьогодні сучасне українське село потребує нагальної підтримки: ремонт доріг, освітлення вулиць, створення затишних та комфортних умов для виховання та навчання дітей у дитсадках, школах. На порядку денному і необхідність поліпшення якості надання медичних послуг, вирішення кадрового питання, а також забезпеченість ФАПів та амбулаторій необхідним обладнанням. Саме прагнення змінити умови проживання людей у сільській місцевості на краще і спонукали мене до вступу до лав Аграрної партії України (АПУ). Це єдина політична сила, яка захищає інтереси жителів сіл та аграріїв. Тож я вирішив відновити у Кіровоградській області партійну організацію АПУ, яку нині і очолюю.

Щоб мати можливість особисто впливати на прийняття важливих для життєзабезпечення мешканців області. Вже багато років я працюю в сільському господарстві, тож знаю недоліки та проблеми цієї галузі. Сьогодні у сільській місцевості головним роботодавцями є керівники агроформувань різних форм власності. Адже саме вони створюють нові робочі місця, вчасно сплачують податки до бюджетів сільських рад, беруть участь у соціальному житті села. Проте здебільшого аграрії реалізують вирощений врожай одразу після жнив, не надаючи належної уваги розвитку переробних виробництв. На мою думку, значна частина вирощеного на наших чорноземах урожаю повинна перероблятися на Кіровоградщині, щоб споживачі продукції мали змогу купувати якісні продукти харчування, щоб певна її частина йшла на експорт. Адже отримані від реалізації кошти можна буде вкладати у поліпшення інфраструктури у населених пунктах. Добре, щоб у сільській місцевості була налагоджена переробка сільгосппродукції: функціонували млин, олійниця. Крім того, функціонування переробної галузі, це ще й додаткові робочі місця для трудівників села. Зважаючи на поетапне проведення в нашій країні децентралізації, з метою підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів наразі в нашій країні вже відбулися зміни у Податковому та Бюджетному кодексах. Вони будуть тривати і в подальшому. І важливо, щоб депутати місцевих рад, об’єднали зусилля та спрямовували бюджетні кошти, в першу чергу, на вирішення проблем медичної, освітньої та культурної галузей. Важливо, щоб у сільській місцевості обов’язково були й відповідальні соціальні партнери, які б брали активну участь у житті села. Звісно, у кожному населеному пункті є свої проблеми, інколи вони аналогічні, але вирішити всі одразу неможливо. Саме тому, вважаю, необхідно розставити пріоритети та раціонально використовувати бюджетні кошти при вирішенні нагальних проблем. Переконаний, не можна допустити занепад українського села, яке завжди було не лише колискою українського народу, а і його годувальницею!

І МИ, І УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО МАТИМЕ ШАНС НА МАЙБУТНЄ

Пов’язати своє життя із працею на землі наважиться далеко не кожен. Адже необхідно мати виняткову любов до землі та надзвичайну працелюбність, а це, мабуть, передається лише у спадок. Про одного з кращих представників хліборобської професії, молодого, але вже досить досвідченого аграрія, якому із покоління в покоління передавалися кращі хліборобські традиції, який разом із братом та батьками заснували сільгосппідприємство Сергія Таровика і піде сьогодні наша розмова.

Вже багато років всі члени родини Таровиків займаються вирощуванням зернових та технічних культур. Свою трудову діяльність із працею на землі Сергій розпочав, коли навчався у Кіровоградському національному технічному університеті. Саме в цей час він взяв в оренду кількасот гектар землі на території Вільненської сільської ради, де посіяв зернові та технічні культури. Обробляючи орендовані сільськогосподарські угіддя, він прислухався до слушних порад батька Петра Сергійовича та матері Олени Андріївни, які вже мали значний досвід господарювання на землі та життєву мудрість, тож підказували молодому синові, як уникнути помилок, як зробити свою господарську діяльність на землі успішною. Господарюючи на землі, Сергій Петрович вирішив надати перевагу ноу-тілл технологіям. А спонукали його до цього, в першу чергу, особливості погодно-кліматичних умов, притаманних для нашої степової зони. А це, зокрема, відсутність необхідної кількості опадів у весняно- літній період, що призводить до низької врожайності сільгоспкультур. Згодом Сергію Таровику випала чудова нагода пройти стажування у фермерських господарствах Франції, де він і переймав кращий досвід господарювання у своїх колег-аграріїв та мав можливість в подальшому застосувати його на практиці. Тож після повернення на Батьківщину він ще з більшим ентузіазмом продовжив займатися улюбленою справою. Та не лише підприємницька діяльність привертала увагу Сергія Петровича, він також прагнув брати активну участь у громадському житті мешканців с. Вільне, тож став членом виконкому Вільненської сільської ради. Крім того, обробляючи земельні угіддя на території Вільненської сільської ради, він почав глибше знайомитися із проблемами жителів даної території, тож згодом, як свідомий представник соціально-відповідального бізнесу, почав надавати фінансову підтримку закладам соціальної сфери даної сільської ради. Йшов час… Поступово почали збільшуватися і земельні наділи господарства, тож Сергій Таровик замислився над тим, що вирощування сої – прибутковий бізнес, але якщо зайнятися на базі свого підприємства ще і її переробкою, можна отримати значно кращий фінансовий результат. Тож придбавши необхідне обладнання для переробки сої, він почав виробляти соєву олію та макуху. Отриману продукцію Сергій Петрович реалізовував по значно вигіднішим цінам, ніж, коли б здавав товарним зерном.

Тепер більше обігових коштів у Сергія Таровика з’явилося і для розвитку свого підприємства. Пізніше він почав не лише переробляти власну сировину, а й став надавати послуги з переробки сої своїм колегам- сільгосптоваровиробникам. Проте притаманна Сергію Петровичу далекоглядність спонукала його не зупинятися на досягнутому, стимулювала його вивчити ринок кон’юктури зерна, прорахувати економічну доцільність вирощування зернових та технічних культур у своєму підприємстві. Так, у чоловіка з’явилася нова ідея — відкрити підприємство із переробки соняшника. Тож у 2013 році у м. Бобринець з’явилося ПП «Аріїл». Робота даного підприємства підтвердила правильність його виробничої стратегії. Тож в майбутньому Сергій Таровик планує продукцію переробки соняшника – соняшникову олію експортувати ще й за кордон. У зв’язку із збільшення виробництва з’явилися і нові робочі місця, а до місцевих бюджетів надійшло більше коштів. Наразі ж у сільгосппідприємстві завершуються роботи із будівництва ангару для зберігання зерна з метою його подальшої переробки. Адже, якщо керівники економічносильних агроформувань району можуть скористатися послугами елеваторів із доочистки, сушіння та зберігання збіжжя, то середнім та дрібним сільгосппідприємствам це економічно невигідно. Цю особливість врахував у своїй роботі Сергій Таровик. — Розгортаючи виробничу діяльність нашого господарства, я думаю не лише про власний добробут та отримання високих економічних результатів, а й про те, що наші майбутні виробничі успіхи — запорука того, що ми зможемо більше впливати на розвиток місцевої громади, активніше турбуватися про подальший розквіт соціально-економічної структури населених пунктів, — говорить

Сергій Таровик і додає: я вірю, що разом із усіма трудівниками села ми зможемо поліпшити умови проживання людей у сільській місцевості, а значить, і ми, і українське село матиме шанс на майбутнє.

НАРОДНЕ ОПИТУВАННЯ

Це питання важливе для нашої партії
[poll id=»2″]